Герої не вмирають: відкриття меморіальної дошки Богдану Назаренку

Вшанування та увіковічнення пам'яті Героя відбулося за участі Сухополов’янського сільського голови Дениса Росовського, старости Валківського старостинського округу Антоніни Нестеренко, посадовців сільської ради та представників депутатського корпусу, керівників установ та організацій, педагогічного колективу школи, рідних, друзів та односельців Богдана Назаренка.

Очільник Сухополов’янської територіальної громади Денис Росовський висловив щирі слова співчуття батькам та рідним Героя, подякувавши за виховання справжнього та гідного сина України. Наголосив, що Сухополов’янська громада постійно підтримувала і буде надалі підтримувати родини загиблих Героїв громади та вручив матеріальну допомогу сім’ї загиблого.

Право відкрити меморіальну дошку надали сестрі Героя Юлії Назаренко та дружині Вікторії Назаренко. Дуже щирими і щемливими були слова про Героя від сестри Юлії Назаренко. Теплі слова спогадів про шкільні роки звучали від першої вчительки Ліани Мартусь та класного керівника Павла Мичка.

Виконуючий обов’язки заступника начальника Прилуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Володимир Гулий висловив слова співчуття та подяки батькам за гідне виховання сина.

Усі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Богдана Назаренка та загиблих Героїв під час російсько-української війни, після чого у знак шани і вдячності усі присутні мали змогу покласти квіти до його меморіальної дошки.

Народився Богдан Назаренко 22 лютого 1987 р. в с.Валки Прилуцького району Чернігівської області. У 1993 році пішов до 1 класу Валківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчив 2004 року. Далі було навчання у Ніжинському агротехнічному технікумі на помічника кранівника. Після закінчення був призваний на строкову військову службу в лавах Збройних Сил України, яку проходив у місті Борисполі. Після демобілізації підписав контракт і ніс службу на держкордоні Чернігівщини. Під час служби отримав вищу економічну освіту.

Він, як і всі прикордонники, був одним із перших, хто зустрів ворога: зранку 24 лютого 2022 року пішов на службу вже за декілька годин після оголошення путіним «спецоперації» проти України. Прикордонники у день повномасштабного вторгнення першими прийняли бій. Далі були два тижні запеклих боїв. Чернігів був у круговій облозі, тож Богдан рідко виходив на зв’язок. 14 березня він разом із іншими прикордонниками виконував бойове завдання з оборони стратегічної висоти на околиці Чернігова та виявлення диверсантів. За словами начальника вогневої підготовки 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, під час виконання завдання група змогла знищити ворога, проте в Богдана влучив снайпер, не залишивши українському бійцеві шансів на порятунок. Життя відважного воїна обірвалося на передовій. Він не дожив декілька днів, щоб побачити двох своїх синів, на появу яких дуже чекав.

Богдан був надзвичайно життєрадісним, багато жартував, постійно посміхався. На той момент він очікував поповнення в родині і від цього був дуже радісним. Був чесним і відповідальним, з дитинства цікавився технікою та всім, що з нею пов’язано. Це – мужній воїн, який поліг за свою державу, захищаючи кожного з нас. За наш спокій, за майбутнє своїх близьких Богдан заплатив найдорожчу ціну – віддав своє життя. Сержант Назаренко посмертно нагороджений за особисту мужність, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Висловлюємо слова щирої вдячності за співпрацю та сприяння у виготовленні меморіальної дошки нашого Героя громадській організації «Патріот Прилуки» в особі Олександра Дуденка.

Дякуємо кожному та кожній за єдність, віру, силу духу, відданість та патріотизм, який тримає нашу Батьківщину! Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі.

Україна обов’язково переможе і настане переможний мир! Ніколи не пробачимо ворогу жодне втрачене життя! Вічна пам’ять Герою, захиснику України!

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!