«Мистецькі посиденьки», проведені вчителем музичного мистецтва Т.І.Дмитрієвською

Візьміть у мене все, та не беріть любові,
Без неї я зчорнію і впаду.
О ви, щасливі, дужі і здорові,
Не погасіть мою ясну звізду.
Так говорила прилуцька поетеса Любов Василівна Забашта про свою любов до відомого поета України, автора «Пісні про рушник» Андрія Малишка.
Познайомились вони в Києві на письменницькому зібранні. Покохали одне одного і більше 13 років прожили щасливим подружнім життям. Син Любові Забашти Ігор Валентинович зауважував:
– Кохання мами та Андрія Самійловича було діалогом двох поетів.
У рамках святкування Дня закоханих відбулися «Мистецькі посиденьки», проведені вчителем музичного мистецтва Т.І.Дмитрієвською та вихованкою гуртка «Творча майстерня», ученицею 9 класу Даниленко Дар’єю. Під час заходу Дар’я познайомила присутніх із матеріалами науково-дослідницької роботи, що присвячена 105 річниці з дня народження поетеси-піснярки Любові Забашти.
Це її «Вербиченьку», яку більшість вважали народною, неперевершено виконував хор імені Григорія Верьовки на рідних та світових сценах.
Це її «Засихає в степу материнка» у далекому 1959 році співалася у фільмі «Пісня про любов».
Це її «Квіт папороті» записали у студії звукозапису ще у 1970 році.
Це її «Криницю дитинства» занесено до «Золотого фонду української естради», завдяки старанням гурту «Краяни».
Це її пісні, серед яких «Люблю тебе» та «Летіли гусоньки», осучаснені мелодіями композиторів та аранжувальників, продовжують жити і нині.